- невинність
- -ності, ж.Абстр. ім. до невинний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невинність — (стан людини, що не жила статевим життям), цнота, цнотливість, незайманість, честь, чеснота, дівоцтво, непорочність … Словник синонімів української мови
невинність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
чеснота — и, ж. Позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність. || Невинність, непорочність, цнотливість. || заст. Чесність … Український тлумачний словник
чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… … Український тлумачний словник
честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… … Український тлумачний словник
виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
цнота — и, ж. 1) Доброчесність, чеснота. 2) Невинність, непорочність … Український тлумачний словник
виправдовуватися — і випра/вдуватися, уюся, уєшся, недок., ви/правдатися, аюся, аєшся, док. 1) Доводити свою правоту, невинність. 2) тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3) Виявлятися правильним,… … Український тлумачний словник
вирок — I вир ок рка/, ч. Зменш. до вир. II в ирок у, ч. 1) юр.Рішення суду про винність або невинність підсудного. || перен. Чиє небудь рішення про покарання когось. Смертний вирок. •• Випра/вдувальний (виправдни/й) ви/рок рішення суду, яке ухвалюється… … Український тлумачний словник
присуд — у, ч. 1) Ухвала суду про винність або невинність підсудного; вирок. || Чиє небудь рішення про покарання когось. 2) кого, чий, який, перен. Категоричне судження про що небудь, оцінка чогось, авторитетна думка про щось. •• Оголо/шувати (вино/сити і … Український тлумачний словник